Чи можна приймати вітамін Д навесні та влітку

28.04.2022
01.04.2024

Усі дбають про рівень вітаміну Д в осінньо-зимовий період, але чи потрібно нам вживати цей вітамін у весняно-літній період?

Фахівці радять приймати вітамін Д навесні, щоб уникнути таких хвороб як: грип, застуда, загострення сезонних алергій та хронічних захворювань. Адже через зниження кількості натуральних вітамінів у раціоні протягом зими імунітет слабшає.

Чому навіть влітку сонце не заповнює дефіцит вітаміну Д

«Сонячний» вітамін виробляється у шкірі під впливом УФ-променів сонячного світла. Здавалося б у літні місяці достатньо проводити час на відкритому повітрі, перебуваючи на сонці, щоб забезпечити собі добову його норму.

Тому виникає питання: чи потрібно вітамін Д приймати влітку?

Вітамін D

Вітамін D3 підтримка вашого імунітету

дізнатися про Олідетрим 2000
Вітамін D3 підтримка вашого імунітету

Лікарі рекомендують вживати цей нутрієнт цілий рік, адже скільки його ми отримуємо від сонця, впливає кілька факторів:

  • низький рівень синтезу у шкірі внаслідок географічного розташування території України;
  • скільки і в який час ми знаходимося на вулиці. Найкращий час для його отримання від сонця між 10:00 та 15:00, по 20-30 хвилин на день;
  • хмарність і смог впливають на рівень ультрафіолетового опромінення, необхідного шкірі для вироблення вітаміну D;
  • закритий одяг, який не пропускає ультрафіолет;
  • використання сонцезахисних кремів, що блокує синтез вітаміну D3, але важливо користуватися SPF-засобами на відкритому повітрі, щоб знизити ризик розвитку раку шкіри;
  • пігмент у шкірі, відомий як меланін, захищає її від ультрафіолетового проміння. Чим більше меланіну, тим менше холекальциферолу ми поглинаємо від сонця;
  • вага (у людей із надмірною масою тіла рівень нестачі даного нутрієнта вищий, ніж у тих, у кого нормальна вага);
  • недостатнє вживання харчових продуктів, багатих на вітамін Д;
  • невелика його кількість у грудному молоці.

Хто схильний до ризику дефіциту вітаміну Д

Лікарі радять приймати вітамін Д влітку особам із високим ризиком його дефіциту, а саме:

  • грудним дітям (молоко матері містить лише 20-40 МО/л цієї речовини, а перебування під прямим сонячним промінням може призвести до опіків);
  • вагітним і жінкам, що годують;
  • особам старше 60 років (з віком у шкірі порушуються процеси синтезу вітаміну Д, що призводить до його недостатності);
  • людям з ожирінням (при надлишку жиру в організмі кальциферол затримується в жирових тканинах, і не надходить у кров для використання);
  • жінкам у період менопаузи;
  • людям, які страждають на хронічні хвороби печінки та нирок;
  • пацієнтам, які перебувають тривалий час на стаціонарному лікуванні;
  • особам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, а також з ендокринними порушеннями.

Наслідки недостатності «сонячного» вітаміну

Нестача кальциферолу призводить до погіршення всмоктування кальцію та фосфору, які впливають на ріст та мінеральну щільність кісткової тканини. Надалі виникає ймовірність розвитку різних патологій опорно-рухового апарату, таких як рахіт, остеопороз та остеомаляція. У таких випадках кістки стають крихкими, деформуються, і згодом це призводить до переломів та послаблення м'язів.

Згідно з численними дослідженнями, доведено, що нестача цього нутрієнта може впливати на розвиток ракових, імунних та аутоімунних захворювань, порушень метаболізму, серцево-судинних патологій, а також діабету.

На сьогоднішній день існують кілька класифікацій дефіциту вітаміну Д. Відповідно до міжнародного ендокринологічного суспільства рівень кальциферолу в крові визначається наступним чином:

  • норма – понад 30 нг/мл;
  • недостатність – 20-30 нг/мл;
  • дефіцит – менше 20 нг/мл.

Визначити його статус в організмі можна за допомогою аналізу на рівень 25(ОН)D у сироватці крові.

В Україні нормальний показник кальциферолу трапляється досить рідко. Результати проведеного дослідження показали, що лише 4,6% жителів нашої країни мали 25(ОН)D у сироватці крові у межах норми.

Яке дозування вітаміну Д необхідне?

Яку кількість вітаміну Д потрібно приймати за добу, залежить від віку (див. табл. 1).

Таблиця 1. Рекомендації Інституту медицини США

Вік Рекомендована добова норма, МО Безпечна верхня межа, МО
0-6 міс. 400 1000
7-12 міс. 400 1500
1-3 років 600 2500
4-8 років 600 3000
9-17 років 600 4000
18-70 років 600 4000
71 рік і старше 800 4000
Вагітні та жінки в період лактації 600 4000

Для дорослих із рівнем кальциферолу нижче 30 нг/мл фахівці рекомендують добову дозу 1500-2000 МО для відновлення його норми в організмі. Також застосовуються варіанти лікування, при яких люди з дефіцитом даної речовини отримують 50000 МО щотижня або щомісяця замість щоденного прийому (такі дозування призначаються виключно лікарем).

Скільки вітаміну Д приймати дорослому влітку

Згідно з клінічними рекомендаціями, прийнятими Українською Асоціацією Ендокринологів, усім українцям у віці 18-50 років потрібно вживати не менше 600-800 МО кальциферолу на добу, людям старше 50 років – не менше 800-1000 МО. Майбутнім мамам та жінкам, які годують грудьми, радять щоденну дозу для прийому 800-1200 МО.

При виборі добавок з вітаміном Д, зверніть увагу на препарат Олідетрим 2000. Він виготовляється у формі капсул, що добре засвоюються організмом, а великої упаковки вистачить на 2-х місячний курсовий прийом, що дуже вигідно за ціною.

Необхідна кількість вітаміну Д немовлятам та дітям у весняно-літній період

Кожна мама задається питанням: чи потрібно дітям пити вітамін Д влітку?

Згідно з методичними рекомендаціями з лікування та профілактики дефіциту вітаміну Д у населення країн Центральної Європи, слід давати новонародженим і немовлятам (0-12міс.) 400 МО цієї речовини щодня для запобігання розвитку рахіту з перших днів життя незалежно від типу годування. Дітям (1-18 років) щоденна рекомендована доза становить 600-1000 МО відповідно до маси тіла. Дітям з ожирінням призначають дозу 1200-2000 МО залежно від ступеня ожиріння. Приймати кальциферол фахівці радять і влітку, якщо воно хмарне та дощове.

Вітамін Д для дітей представлений на ринку України у різних форматах: у вигляді крапель на водній та масляній основі, жувальних таблеток та капсул. Рекомендуємо придивитися до препаратів Олідетрим Кідс 600 для дітей від народження та до 6 років у формі масляних крапель, а також Олідетрим 1000 для дітей з 6 до 14 років у формі м'яких капсул. Вони не містять барвників та консервантів, а польський виробник гарантує високу європейську якість.

Більше інформації про вітамін Д для дітей та його користь для дитини ви можете знайти тут.

Вітамін D

ВАЖЛИВИЙ ВІТАМІН для РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

дізнатися про Олідетрим Кідс
ВАЖЛИВИЙ ВІТАМІН для РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Література:

  1. Н. А. Буралкина, Е. Э. Арутюнова, Г. А. Власова. Глобальные проблемы витамин-D-статуса: причины, патогенетические механизмы, лечение, меры профилактики.

    https://cyberleninka.ru/article/n/globalnye-problemy-vitamin-d-statusa-prichiny-patogeneticheskie-mehanizmy-lechenie-mery-profilaktiki/viewer

  2. F. R. Greer, S. Marshall. Bone mineral content, serum vitamin D metaboliteconcentrations6 and ultraviolet B light exposure in infants fed human milk with and without vitamin D2 supplements.

    https://www.cdc.gov/breastfeeding/breastfeeding-special-circumstances/diet-and-micronutrients/vitamin-d.html?CDC_AA_refVal=https%3A%2F%2Fwww.cdc.gov%2Fbreastfeeding%2Frecommendations%2Fvitamin_d.htm

  3. Kurt A. Kennel, MD, Matthew T. Drake, MD, PhD, and Daniel L. Hurley, MD. Vitamin D deficiency in adults: when to test and how to treat.

    https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2912737/

  4. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M., Povoroznyuk V. Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. Боль. Суставы. Позвоночник. 2013; 3.
  5. В. В. Поворознюк, М. Холик, П. Плудовски и др. В центре внимания – дефицит витамина D.

    https://health-ua.com/article/25928-v-tcentre-vnimaniya--defitcit-vitamina-D

  6. Braegger C., Campoy C., Colomb V. et al.; ESPGHAN Committee on Nutrition. Vitamin D in the healthy European paediatric population. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013; 56 (6): 692-701.
На початок сторінки