Особливості адаптації дитини до школи та нервова система дітей

18.12.2023

05.03.2024

Адаптація першокласників до школи – важлива складова успішного навчання. І від того, коли дитина звикне до нових умов, залежить і те, як вона почуватиметься в колективі однолітків, наскільки швидко їй вдасться засвоювати нові знання.

1 вересня цього року вперше став важливим Днем Знань для понад 300 тисяч українських першокласників. Але у зв'язці з цією радісною подією йде і не дуже радісна адаптація до школи, яка виявляється буквально протягом кількох днів після початку навчання юного школяра, і може тривати до півроку.

До речі, психологи зазначають, що найлегше адаптуються ті діти, які мають досвід «вливання» в дитячий колектив та відвідували дитячий садок. Але все одно навіть для деяких з них може бути важко прийняти нові умови та нову вчительку. Саме так було з моїм молодшим сином, який категорично відмовлявся йти до школи, незважаючи на бурхливу підготовку до навчального процесу та позитивний настрій. Йому не подобалося, що його життя змінилося і до нього висуваються нові вимоги, що навколо з'явилися нові діти, з якими потрібно заводити знайомства, незважаючи навіть на наявність у класі невеликої кількості давно знайомих одногрупників з дитсадка, і так далі, й тому подібне. Як же першокласнику допомогти адаптуватися до школи і легше пережити новий етап дорослішання в житті? Ось наші поради.

Особливості адаптації учнів до школи

Чому першокласникам складно? Тому що до дитини у першому класі підвищуються вимоги: вона починає почуватися частиною осередку суспільства, де є певні правила, яких варто дотримуватися. Також важливо, щоб рівень розвитку мислення, ментальності та соціалізації також відповідали вимогам у школі.

Вітамін D

ВАЖЛИВИЙ ВІТАМІН для РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

дізнатися про Олідетрим Кідс

А батькам у свою чергу слід виявити увагу і показати максимальну підтримку маленькому учню. Для цього психологи рекомендують:

1.  Створити сприятливий домашній клімат: підтримувати, налаштовувати на сприятливий лад, заспокоювати першокласника, якщо щось не виходить, позитивно відгукуватися про школу та вчителів – це важливі складові легкої адаптації першокласника до школи.
2. Виявляти інтерес до справ дитини в школі, її однокласників.
3. Не допускати зі свого боку критику дій першокласника, особливо у присутності інших: вчительки, однокласників, бабусь тощо.
4. Враховувати темперамент маленького учня, адже діти меланхоліки і флегматики набагато довше адаптуються до школи.
5. Не перевантажувати додатковими заняттями, оскільки увага школяра може розсіюватись.
6. Створювати умови для самостійного навчання, контролюючи на відстані.
7. Підвищувати самооцінку дитини, хвалити за успіхи, навіть найменші.

Причини та прояви невдалої психологічної адаптації першокласника до школи

Основними характеристиками успішного звикання дитини до школи є такі прояви, як нормальна поведінка та сприйняття отриманої інформації, оволодіння навичками навчання, налагодження контактів із однокласниками та вчителями.

На жаль, на сьогоднішній день довкола українських дітей 6-7 років надто багато факторів, які так чи інакше впливають на адаптивність до нових умов. Тому не дивно, що звикання до школи може трохи затягтися і тривати до Нового року. Чому таке може відбуватися?

• Регулярні стреси через несприятливі умови в нашій країні: постійні нічні та денні повітряні тривоги. Особливо чутливо першокласники переносять повітряні тривоги під час перебування у школі, далеко від мами й тата.
• Постійна відсутність одного з батьків (мама чи тато військові або працюють у структурах надання допомоги – поліція, рятувальники, пожежники, медики тощо) призводить до занепокоєння школяра, хоча зовні це може й не проявлятися.
• Знаходження далеко від дому (ВПО) теж може впливати на швидкість адаптації першокласника до школи, у нього можуть бути несприятливі умови вдома, коли немає свого місця для навчання або надто галасливо.
• Психологічна чи фізіологічна незрілість дитини. Всі діти різні, тому одні можуть вирушити до школи у 5.5 років і відчувати себе там у «своїй тарілці», а інших навіть у 7 років відправляти ще зарано. Психологи стверджують, що вік психологічної зрілості дитини варіюється в межах 5.5-8 років. Тож якщо дитині складно звикнути до нових умов, може варто подумати про те, щоб перенести похід до школи на наступний рік?

Виявляються проблеми зі звиканням школяра такими симптомами, як небажання підкорятися загальним вимогам (я не хочу на урок, а хочу грати зі своєю машинкою), влаштовування істерик зі сльозами, з'ясування стосунків з однокласниками під час уроків, не реагування на зауваження вчителів. Через це фокус уваги маленького учня знижується, відповідно – падає успішність, оскільки матеріал погано засвоюється.

Фази фізіологічної адаптації дитини та скільки вони тривають

Зазначають, що період адаптації дитини до школи триває в середньому 1,5-2 місяці. І психологи виділяють 3 основні фази звикання.

Варто врахувати, що період адаптації до школи у дитини-першокласника може також супроводжуватися підвищенням або зниженням артеріального тиску, порушенням сну, розвитком проблем у роботі шлунково-кишкового тракту. А нестійкість у фізіологічному плані призводить до зниження працездатності та можливості засвоювати нову інформацію. Деякі батьки зазначають, що до осінніх канікул їхня дитина навіть схудла.

Тому рекомендується уважно дослухатися до скарг свого чада. Часто буває, що у першокласника у першому півріччі виникає потреба в денному сні. Не відмовляйте йому у відпочинку, і не вимагайте відразу після повернення зі школи сідати за виконання завдань.

На щастя, більшість першокласників успішно адаптуються до нових умов, увійшовши в новий режим, протягом 2-х місяців. Їхня напруга і тривожність спадають, підвищує інтерес до спілкування з однолітками та вчителями.

Чому при адаптації діти відчувають дефіцит вітамінів

Під час звикання до школи та шкільних вимог, педіатри часто відзначають падіння рівня вітамінів в організмах першокласників. Чому таке відбувається? Пояснень цьому є кілька.

Одним із них є той факт, що в організмі людини вітаміни переважно не продукуються. Виняток становлять лише вітамін К (виробляється в кишечнику) та вітамін D3 (синтезується в шкірі під впливом ультрафіолету, але його замало в осінньо-зимовий період). Решта мікронутрієнтів повинні надходити з їжею.

Також фахівці відзначають, що самі по собі вітаміни дуже швидко руйнуються під впливом, наприклад, термічної обробки, або неправильного зберігання вітаміновмісних продуктів. Це призводить до того, що у батьків виникає помилкова думка: їхня дитина отримує достатньо вітамінів з правильно підібраним харчуванням.

До того ж, вітаміни можуть і погано засвоюватись дитячим організмом з низки причин. Наприклад, багато хто впевнений, що вітамін Д виробляється в організмі під впливом сонячних променів, тому достатньо щодня гуляти з дитиною і дефіциту вдасться уникнути. Особливим плюсом буде, якщо погода сонячна. На жаль, ця теорія в наших широтах вірна тільки влітку. Починаючи з осені і до середини весни «сонячний» нутрієнт не виробляється, оскільки тіло недостатньо відкрите (холодно ж), та й кут падіння ультрафіолетових променів у цей час не сприяє синтезу вітаміну Д. На засвоюваність інших вітамінів може впливати наявність захворювань внутрішніх органів або прийом деяких лікарських засобів (антибіотики не дають засвоюватися вітаміну Е та вітамінам групи В).

А ще спричинити руйнування вітамінів може тривога та стрес. А цього у першокласника під час адаптації до навчання у школі достатньо. Одні з причин тривожитися – це страх нового колективу і страх чогось не знати. Вони здатні вплинути на роботу всіх органів та систем дитини, у тому числі нервової системи та роботи головного мозку.

Ускладнена адаптація дітей до школи часто пов'язана з недосконалою роботою нервової системи, її незрілістю, нестійкістю та інше. Тому для допомоги у звиканні нервової системи до нових (і не завжди комфортних на думку дітей) умов необхідні вітаміни. Особливо вітамін Д, який грає у цьому одну з ключових ролей.

Завдяки одному з новітніх досліджень вчених щодо впливу вітаміну D на розвиток та відновлення нервової системи тепер можна з упевненістю сказати: фраза «нервові клітини не відновлюються» стала неактуальною. Це стосується нервових волокон і у дітей.

Як виявилося стрес, який згубно впливає на нервові волокна, можна пом'якшити, а зв'язки нейронів відновити за допомогою додаткового прийому вітаміну Д7. Також кальциферол відіграє важливу роль у розвитку головного мозку дітей, допомагаючи йому краще засвоювати та переробляти нову інформацію, підвищуючи розумові функції та пам'ять. А ще фахівці стверджують, що вітамін D впливає на вироблення гормону серотоніну, який відповідає за настрій. Адже з гарним настроєм набагато приємніше ходити до школи, чи не так?

Як бачите, без додаткового прийому вітамінних добавок, особливо тих, у яких є вітамін Д3, ніяк не обійтися.

Вітаміни для школярів

Лікарі радять розпочати вітамінізацію першокласника буквально з перших днів початку навчання. У цей час вона особливо важлива кожній дитині, тому що позитивний вплив вітамінів на мозкову діяльність та когнітивні функції вже доведений факт. Але є категорії школярів, яким вітамінна підтримка особливо потрібна.

• Діти ДЧХ (дитина, що часто хворіє). Спочатку у таких дітей імунна система працює зі збоями, а відвідування шкільного колективу – це збільшення вірусного навантаження на їхні організми. Тому їм показано додатковий прийом вітамінів у обов'язковому порядку. Це вітаміни Д, А, С.
• Гіперактивні діти (СДУГ). Для таких дітей спокійно висидіти 30 хвилин на уроці – непосильне завдання. І їх ніяк не змінити, бо це така їхня особливість. Незважаючи на підвищену активність, ці діти переживають стрес адаптації до школи теж, тому особливо потребують вітамінної підтримки. Для них слід підібрати вітаміни, що впливають на роботу мозку та нервової системи. Це вітаміни Д, групи В.
• Чутливі діти. Такі малюки не переносять галасливі компанії, тому що швидко втомлюються. Їх можна назвати інтровертами. Це призводить до того, що вони не можуть сконцентруватися, їм складно запам'ятати великі обсяги інформації та швидко переключитися з однієї діяльності на іншу. Тому таким першокласникам знадобиться додатковий прийом вітамінів Е, групи В та вітамін Д.

12 практичних порад для полегшення звикання до школи

Щоб адаптація до школи пройшла максимально м'яко та дбайливо, батькам слід потурбуватися про свою особисту психологічну готовність до цього. Якщо мама нервується, хвилюється без приводу (а чи поїв, чи не замерз, як він там?..), дитина це відчуває на ментальному рівні, і теж починає хвилюватися. Це я вам як досвідчена мама говорю. А ще ось кілька справді працюючих порад:

• Як і при зборах до дитячого садка, так і при зборах до школи поспіх уранці може викликати у дитини негативні емоції. Тому виробляйте правило – всі збори з вечора.
• Вранці будіть свого першокласника спокійним тоном, поцілунками, обіймами.
• Корисний та ситний сніданок удома – обов'язково! Також не забудьте покласти з собою улюблений смаколик-перекус чада: фрукт, цукерка, мармелад, пастила, шматочок шоколадки, та ін. Це нагадуватиме йому про дім.
• Не забувайте про вітамінізацію дитини. Це не лише позитивно впливає на стан здоров'я школяра, допомагаючи підвищити імунітет, а й сприяє нормалізації роботи нервової системи, поліпшенню розумової діяльності. При виборі вітаміну Д для свого першокласника зверніть увагу на вітамін Д Олідетрим 1000. Він виготовляється у Польщі на великому заводі компанії «Польфарма». Дозування Олідетрим 1000 = 1000 міжнародних одиниць, якраз добова профілактична доза для дітей віком від 7 до 14 років. Препарат добре засвоюється організмом, тому що виготовлений за технологією ViQualPRO'D, з додаванням до вітаміну Д фільтрованої олії. Олідетрим 1000 не містить барвників, що сприяє мінімізації алергії.
• Постарайтеся максимально виключити «спілкування» з гаджетами та ігри на комп'ютері в перші 2 місяці навчання. Не потрібно перевантажувати таким чином втомлену психіку першокласника.
• Підбирайте одяг, який не тільки красивий, але й зручний: не тисне ніде, дає можливість вільно рухатися і не страждає при цьому (гарні лакові черевички залиште на потім).
•  Тілесний контакт – по максимуму, тобто збільшити кількість «обіймашок», заохочувальних поплескувань і погладжувань по спинці, голові, руці.
• Обов'язково влаштовуйте активності – це допоможе звільнити енергетику та розслабитись, відключити «думання».
• Після повернення додому не вимагайте відразу сідати за уроки. А під час «домашки» не забувайте про перерви, адже дитині складно більше 20-30 хвилин концентруватися і сидіти на одному місці.
• Будьте уважні до скарг дитини на втому або погане самопочуття. Якщо бачите, що малюк справді втомився, влаштуйте йому один вихідний. Тільки не завантажуйте його у цей день уроками та домашніми справами. Краще, якщо ви разом вирушите за новими емоціями до парку, галереї чи музею.
• Замініть банальне «Як справи?» іншими питаннями, які потребують глибокої відповіді, а не стандартної «Нормально!». Також можна обговорити минулий день перед сном, запропонувавши школяреві згадати 3 не найкращі події, що відбулися за день, і 3 кльові.
• Деякі батьки заохочують перші відвідування своїх дітей за допомогою різних подарунків (ось поводитимешся пристойно в школі, куплю тобі щось). Це працює тільки спочатку, потім чадо вимагатиме винагороду регулярно.

Тривалість періоду адаптації до школи у першокласника залежить не лише від його темпераменту, здатності до навчання та наявності умінь спілкування з новими людьми. Також відіграє важливу роль і ставлення батьків до його змін у житті. Виявіть терпіння та більше розмовляйте зі своєю дитиною, яка вже стала молодшим школярем.

Висновок

Питання, як максимально полегшити адаптацію першокласника до школи, з кожним роком хвилює батьків дедалі більше. Адже наші діти завдяки усім відомим причинам останніми роками стали більш ізольовані від суспільства, стали менше спілкуватися з однолітками, більше часу проводять удома, й не всі мають можливість перед школою відвідувати дитячий садок. Тому і звикання до нових умов багатьом дітям 6-7 років дається важко.

У той же час не потрібно боятися звертатися за допомогою до вчителя чи шкільного психолога, якщо бачите, що щось у вашого школярика не вдається у навчанні. Ці фахівці допоможуть виявити причину подібного та підкажуть, як допомогти дитині, щоб навчання їй приносило радість.

Вітамін D

підтримка організму вашої дитини

дізнатися про Олідетрим 1000

Література, що використовувалась:

1. Витамин D (стероидный гормон) и заболевания нервной системы // Новотный Д., Жукова Н., Шперлинг Л. // 2020
2. The Effects of Psychological and Environmental Stress on Micronutrient Concentrations in the Body: A Review of the Evidence // Adrian L Lopresti // 2020 Jan // https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7442351/
3. Is Vitamin D Important in Anxiety or Depression? What Is the Truth? // Şerife Akpınar and Makbule Gezmen Karadağ // 2022 Sep 13 // https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9468237/
4. Vitamin D and the Central Nervous System: Causative and Preventative Mechanisms in Brain Disorders // Xiaoying Cui, Darryl W Eyles // 2022 Oct 17 // https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9610817/
5. Vitamin-D in the Immune System: Genomic and Non-Genomic Actions // Aikaterini I Trochoutsou, Vaia Kloukina, Konstantinos Samitas, Georgina Xanthou // https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25985946/
6. Vitamin D and Immunity: A comprehensive review of its impact on autoimmunity, allergy suppression, antimicrobial defense, and cancer inhibition // Mabrouk A Abo-Zaid, Hanan A Hamdi, Nabila F Elashmawy // 2023 Oct // https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37787773/
7. Проблема адаптації першокласників до навчальної діяльності // Л. В. Алексєєва // https://ap.uu.edu.ua/article/226
8. Психологічне здоров’я: 10 кроків назустріч школі, що полегшать процес адаптації // 31 серпня 2022 року // https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-10-krokiv-nazustrich-shkoli-sho-polegshat-proces-adaptaciyi
9. The effects of vitamin D supplementation on ADHD (Attention Deficit Hyperactivity Disorder) in 6–13 year-old students: A randomized, double-blind, placebo-controlled study // Amirmansour Alavi Naeini, Forough Fasihi, Mostafa Najafi, Mohammad Reza Ghazvini, Akbar Hasanzadeh // 2018 // https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1876382018301975?via%3Dihub
10. Vitamin D levels in children with Attention Deficit Hyperactivity Disorder: Association with seasonal and geographical variation, supplementation, inattention severity, and theta:beta ratio // Melissa C. Miller, M.S., Xueliang Pan, Ph.D.,L. Eugene Arnold, M.D., Arielle Mulligan, B.S,Shea Connor, B.S., Rachel Bergman, B.A., Roger deBeus, Ph.D., and Michelle E. Roley-Roberts, Ph.D. // 2022 May 1 // https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8187333/