Гіповітаміноз у дітей

04.10.2023

17.04.2024

Переоцінити важливість вітамінів для підростаючого дитячого організму неможливо. Вони беруть участь у процесах росту, забезпечують коректну роботу нервової, травної та серцево-судинної системи, підтримують кровотворення та вироблення гормонів. Вони відіграють ключову роль у формуванні імунітету та антиоксидантного потенціалу, підвищують стійкість дитячого організму до алергенів, інфекцій, стресів та інших несприятливих зовнішніх факторів.

Необхідність отримувати вітаміни у дитячому віці обумовлена ​​ще одним фактором: у дітей обмінні процеси відбуваються інтенсивніше. Це пояснюється активним приростом маси тіла, зміною періодів зростання з уповільненням набору м'язової та кісткової тканини. Потреба дитини залежить від віку, індивідуальних особливостей, фізичних та розумових навантажень. Нестача вітамінів у різні вікові періоди може не лише уповільнити онтогенез: гіповітаміноз є причиною порушення обміну речовин та хронічних патологій. Саме тому важлива своєчасна діагностика та корекція.

Що називають гіповітамінозом

Гіповітаміноз - це нестача мінералів і вітамінів, що призводить до різних відхилень в організмі, негативно позначається на фізичному та емоційному стані. Дефіцит мікронутрієнтів класифікується за рівнем недостатності:

• субнормальна забезпеченість проявляється легкою симптоматикою та супроводжується незначними порушеннями обмінних процесів;
• гіповітаміноз характеризується різким зниженням вітамінних резервів, проявом ряду симптомів, що легко коригуються; 
• авітаміноз - повне виснаження ресурсів, що супроводжується специфічними ознаками, характер яких залежить від недостатнього мікронутрієнта.

Клінічна картина залежить від компонента, якого бракує, і на цьому фоні проводиться класифікація. Наприклад, при нестачі С діагностують цингу, тіаміну - бері-бері, А - "курячу сліпоту", Д - рахіт, часті застуди, низьку концентрацію уваги, нікотинової кислоти - пеллагру. Вітамінно-мінеральна недостатність потребує своєчасної діагностики, з'ясування причин її появи та корекції.

Причини гіповітамінозу у дітей

Вітамін D

ВАЖЛИВИЙ ВІТАМІН для РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

дізнатися про Олідетрим Кідс

Гіповітаміноз частіше діагностують у дошкільному та шкільному віці, що зумовлено підвищеною потребою в нутрієнтах у періоди активного зростання. У групі ризику діти з вродженими або набутими хронічними захворюваннями, слабким імунітетом, а також ті, хто не дотримується режиму, незбалансовано харчується, піддається посиленим фізичним та розумовим навантаженням.

Причини дефіциту поділяють на дві групи:

• екзогенні – коли дефіцит розвивається на тлі недостатнього надходження;
• ендогенні - коли організм з якихось причин не засвоює провітаміни та мінерали.

Основні чинники формування вітамінної недостатності умовно поділяють на групи.

1. Недостатнє надходження з їжею:

• неправильне або несвоєчасне введення прикорму у ранньому віці;
• незбалансований раціон;
• неправильне термічне оброблення продуктів;
• недотримання умов зберігання свіжих продуктів та приготовленої їжі;
• відмова від їжі або недостатнє її вживання через розлад харчової поведінки.

2. Порушення всмоктування на фоні хвороб:

• патології ШКТ - ентерит, виразковий коліт;
• захворювання печінки – гепатит;
• зараження гельмінтами;
• синдром мальабсорбції;
• ендокринні збої;
• тимчасовий чи постійний прийом лікарських препаратів.

3. Нехтування потребами організму в підвищених дозах:

• інтенсивне зростання;
• посилені навантаження;
• нервово-психічна напруга;
• сезонна необхідність у речовинах;
• перенесені стреси.

Вітамінна недостатність може бути наслідком перенесених інфекцій, гормональних збоїв, несприятливих ​​екологічних умов, зміни місця проживання (континенти).

Гіповітаміноз у дитини: симптоми

Симптоми і клінічна картина залежить від вітаміну, якого бракує, але практично всі дефіцити мають ідентичні прояви:

• швидка стомлюваність, апатія;
• дратівливість, плаксивість;
• проблеми зі сном та апетитом;
• блідість, сухість шкірних покривів, висипання на слизових;
• болючі відчуття в органах, м'язах;
• проблеми зі стільцем;
• судоми;
• відхилення у фізичному розвитку - зростання і вага можуть не відповідати віковим нормам;
• зниження концентрації та продуктивності, погіршення пам'яті та здібностей до навчання.

Яскравість симптоматики залежить від рівня нестачі мікронутрієнта.

Гіповітаміноз вітамінів

Вітамінну недостатність певного мікронутрієнта можна розпізнати за індивідуальними симптомами.

• Гіповітаміноз вітаміну А визначається патологічними візуальними змінами шкіри та слизових (потовщення, утворення папул – гіперкератоз), ламкістю нігтьової пластини, рясним випадінням волосся. Імунна відповідь при нестачі ретинолу слабка, тому існує висока схильність до застуд. При критично низькому рівні може розвиватися куряча сліпота - зниження сутінкового зору. У дитячому віці гіповітаміноз А супроводжується зниженням імунітету, що призводить до частих дитячих застуд. Спостерігається легке порушення дихальної функції, утворення синців при незначних забитих місцях, кровоточивість ясен.
• Гіповітаміноз В1 призводить до порушень функцій нервової системи: відзначається примхливість, швидка стомлюваність. При невисокому рівні тіаміну знижується чутливість кінцівок, розвивається судома литкових м'язів, аритмія. При тяжкій формі недостатності є ризики паралічів та парезів.
• Недостатній рівень В2 супроводжується дерматологічними проблемами: у дітей часто діагностується дерматит, стоматит, з'являються болючі тріщини у куточках губ. Низький рибофлавін може викликати офтальмологічні відхилення, зокрема зниження гостроти зору.
• Недостатність В6 супроводжується дерматитами, сухістю та розтріскуванням слизових, кон'юнктивітами, себореєю. Специфічна ознака – зміна нормального відтінку язика на яскраво малиновий. Брак В6 негативно впливає на нервову систему: у дитини може бути підвищена сонливість, загальмованість, апатія, депресія, тривожність, затримка фізичного та розумового розвитку.
• Недоотримання В12 призводить до анемії та розладів нервової системи, можуть бути помутніння свідомості, слабкість, оніміння ніг, анорексія, діарея та зневоднення. Такі діти частіше стикаються з проблемами навчання, у них спостерігається відставання у зростанні та повільне формування рухових навичок, моторики.
• Низькі надходження С супроводжується слабким імунітетом, дратівливістю та стомлюваністю. Його нестача може спровокувати цингу, кровоточивість ясен (гінгівіт), знизити міцність кісткової тканини (часті переломи, втрата зубів).
• Низький рівень К погіршує згортання крові, відзначається підвищена кровоточивість, рани гояться довго навіть при незначному травмуванні. У перші місяці життя у дитини можуть бути внутрішні кровотечі та крововиливи.
• Недостатній рівень біотину характеризується випадінням волосся та дерматитами, висипами на шкірі, нервовими розладами та порушеннями фізичного розвитку, уповільненням росту та зниженням маси тіла.
• Нестача фолієвої кислоти може спровокувати анемію. Діти з дефіцитом фолату частіше і довше хворіють, страждають від хвороб ШКТ, відрізняються худорлявістю.
• Дефіцит нікотинової кислоти призводить до пелагри. Стан супроводжується нервовими розладами, дерматитами, проблемами зі стільцем. Для таких дітей характерна підвищена дратівливість, тривожність, страхи, проблеми з концентрацією уваги.

Гіповітаміноз Д у дітей

У розвитку дітей та підлітків холекальциферол грає особливу роль. Він сприяє засвоєнню кальцію, що особливо важливо у період зростання. Згідно з дослідженнями (1,2), гіповітаміноз вітаміну Д у дітей призводить до зниження мінералізації, що і є основною причиною неправильного формування кісткової тканини та зубного ряду. Також вітамін Д підтримує імунітет та нервову систему, сприяє покращенню пам'яті, концентрації, підвищенню успішності.

Гіповітаміноз D у дитячому та підлітковому віці негативно відбивається не лише на кістковій тканині: дефіцит може спровокувати аутоімунні та нервово-психологічні розлади, метаболічні порушення, патології серцево-судинної системи, а також знизити імунну відповідь на запальні та інфекційні збудники.

Недостатня кількість холекальциферолу в ранньому віці характеризується кістковими деформаціями: викривленням ніжок та грудної клітки, потовщенням хрящів. У немовлят із запізненням закривається тім'ячко і прорізуються зуби, може спостерігатися тахікардія та нервові розлади. До позакісткових ознак відносять:

• слабкість, швидка стомлюваність, сонливість, апатія;
• підвищена дратівливість, плаксивість, неспокій, проблеми зі сном;
• низький м'язовий тонус;
• відсутність апетиту, зниження маси тіла;
• підвищена пітливість;
• сухість шкірних покривів, розтріскування, висипання;
• схильність до інфекцій та вірусів;
• слабке волосся, нігті.

Діти відзначають у себе швидку стомлюваність, низьку концентрацію та погану пам'ять. Такий стан потребує діагностики та корекції, щоб уникнути розвитку хронічних патологій, стійких когнітивних розладів та депресії. Вітамін Д ОЛІДЕТРИМ (Польща) - це можливість усунути гіповітаміноз у дітей різного віку. Він випускається у зручній формі та дозуванні в капсулах (ОЛІДЕТРИМ 1000) та масляних краплях (ОЛІДЕТРИМ КІДС), підходить для новонароджених з першого дня життя. Препарати добре засвоюються організмом, оскільки виготовляються за технологією ViQualPRO'D: до складу вводиться очищена фільтрована олія, що забезпечує високе засвоєння. Процес виробництва підтверджено Європейським сертифікатом GMP.

Лікування гіповітамінозу у дітей

Вибір методу лікування залежить від складності клінічного випадку. Основна мета терапії - компенсувати недостатність та відновити порушені функції органів та систем. Принципи корекції:

• введення в щоденний раціон вітамінів і мінералів у таблетованій, рідкій, ін'єкційній формі;
• корекція харчування - введення в раціон різноманітних та максимально корисних продуктів;
• симптоматичне лікування патологій, що розвинулися.

Важливу роль в терапії грає дотримання режиму дня, повноцінний відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі.

Лікування авітамінозу передбачає введення високих доз вітамінів, які перевищують встановлені норми. Курс вітамінотерапії доповнюється симптоматичним лікуванням та корекцією раціону.

Гіповітаміноз: рекомендації

Діти, які перебувають у групі ризику, потребують своєчасної профілактики. Крім прийому вітамінно-мінеральних комплексів рекомендується урізноманітнити раціон такими продуктами:

• морська риба;
• свіжі фрукти та овочі, зелень, салатне листя;
• квашені овочі без оцту;
• печінка - яловича, свиняча, індича;
• птах та м'ясо;
• курячі та перепелині яйця;
• насіння і горіхи;
• компоти із сухофруктів та ягід.

Особливу увагу слід приділяти термічній обробці продуктів: рекомендується тушкувати, відварювати, запікати, готувати на пару.

Дослідження та рекомендації

Незважаючи на те, що холекальциферол синтезується організмом, гіповітаміноз Д входить до списку найпоширеніших вітамінно-дефіцитних станів. Профілактику нестачі мікронутрієнта у дитини необхідно розпочинати вже під час вагітності(3,4).

Рекомендоване дозування Д для вагітної жінки становить 1500-2000 МО, призначається і коригується лікарем. Для вагітних жінок з плацентарною недостатністю добове дозування може бути підвищене до 4000 МО.

Рекомендації педіатрів по дитячим дозуванням:

• новонароджені 0-6 місяців 400 МО/добу;
• немовлята 6-12 місяців 400-600 МО/добу;
• у підлітковому віці дозування можуть бути вищими і визначаються педіатром.

Дозування препарату необхідно обговорювати з лікарем: воно може бути скориговане залежно від стану здоров'я дитини та її індивідуальних потреб.

Висновок: поради

Гіповітаміноз - це актуальна проблема у всьому світі. Дошкільнята та школярі з дефіцитом мікронутрієнтів стикаються зі швидкою втомлюваністю, сонливістю, апатією, відрізняються невисокою успішністю, дратівливістю. Потреба у вітамінних добавках у різні періоди дорослішання пов'язані з активним зростанням, набором м'язової маси, формуванням репродуктивної системи.Важливо дотримуватись рекомендацій по норам споживання полівітамінів або комплексів з урахуванням сезонності, фізичних та розумових навантажень, наявності хронічних захворювань. Профілактика вітамінодефіциту полягає в раціональному харчуванні та забезпеченні дитячого організму мікронутрієнтами цілий рік.

Вітамін D

підтримка організму вашої дитини

дізнатися про Олідетрим 1000

Використовувана література

1. (1)Pedersen P, Michaelsen KF, Molgaard C. Діти з аліментарним рахітом направлялися до лікарень у Копенгагені протягом 10-річного періоду. Acta Paediatr. 2003;92(1):87-90.PubMed
2. (2)Нарчі Х, Ель Джаміль М, Кулайлат Н. Симптоматичний рахіт у підлітковому віці. Arch Dis Child. 2001; 84 (6): 501-503.Ncbi
3. Джонстон CS. Вітамін С. В: Bowman BA, Russell RM, eds. Представити знання з харчування. Вашингтон, округ Колумбія: ILSI Press; 2006:233-241
4. Nilsson TK, Yngve A, Bottiger AK, Hurtig-Wennlof A, Sjostrom M. Високе споживання фолієвої кислоти пов’язане з кращими академічними досягненнями у шведських підлітків. Педіатрія. 2011;128(2):e358-365.PubMed
5. (3)Джанет Уріу-Адамс, Сара Г. Обікан, Карл Л. КінВітамін D і здоров'я матері та дитини: огляд і наслідки для дієтичних потребPubMed
6. Вітамін D і здоров'я дитини частина 1(скелетні аспекти)
7. Нік Джей Шоу1, M Zulf Mughal Вітамін D і здоров'я дитини: частина 2 (позаскелетні та інші аспекти)
8.  Вітамін D в дитинствіМішель Відайе 1,Ерік Маллет
9. (4)Вітамін D: роль у вагітності та ранньому дитинствіХайке А Бішоф-Феррарі 1
10.  Вітамін D: все ще актуальна тема у дітей та підлітків. Позиційний документ Комітету з питань харчування Французького товариства педіатріїМ Відайлхет 1,Е Маллет,Боке,Ж-Л Брессон,Бренд,J-P Chouraqui,Д Дармаун,С Дюпон,М-Л Фрелют,Дж Гізолфі,Ж-П Жірарде,Гуле,Р Хенкард,Д Ріє,Симеон,Д Турк;Комітет з питань харчування Французького педіатричного товариства